Киевская литературная среда 60-х – 70-х годов XX века
жіночі імена 2023 http://www.hototos.at/community/profile/vernchamberlin1/; А за словами І, саме Хтось вкрав його, І, скрипку, подаровану канадським дідом. Чи, може, у такій метафоричній манері І натякає, що хтось, подібний на Хтося, вкрав і його справжню Цю? Можливо, «законсерво- ване» у гігантській печері скіфське плем’я асоціювалось у письменника з радянським суспільством і актуалізувало ту очевидну істину, що без знання минулого збідніє душа і дух людини так само, http://www.hototos.at/community/profile/vernchamberlin1/ як без духовної потреби у змі- нах ми приречені на рух по колу. Досвід, через який ми пройшли, він носить суто негативний характер, він носить позитивний характер тільки імена для дівчинки 2023 всього іншого світу, щоб він не пішов нашим шляхом. Принаймні, допоки він вірить у Лану і шле їй офірними голубами щоденні листи, Ця залишається живою, як залишається живим він сам: «Якби не Лана. І – чоловік. Ця – його дружина. Таким чином, є підстави стверджувати, що художній світ В.Дрозда роз- гортався між полюсами документа і фантазії, тому його твори можна класи- фікувати на «більш чи менш документальні», з одного боку, «більш чи менш химерні» – з другого. Мушкетика про вченого-мікробіолога «Біла тінь» (2004) війна, попередньо духовний чинник, тільки розроблений менш детально, ніж у романі «Розгін», обернулась просто кошмаром, який слід чимшвидше забути. В одному з листів до сина автор звинуватив комсомольців у тому, що вони лише на словах між собою засудили голову колгоспу, імена для дівчинки 2023 який нака- зав переорати три гектари помідорів
Причому слід використовувати як ті факти, що увійшли до тексту роману, так і ті, імена для дівчинки 2023 про які ав- тори не згадали, імена для дівчинки 2023 бо замовчування – це теж засіб творення художньої біографії. Акцентована умовність одного тек- сту – засіб посилення реальності другого. Ерудованість допомагає реа- лізувати авторську оцінку реальності. Ерудованість – одна з найбільш прикметних рис його персонажів, жанрово-стильових особливостей творів. У центрі уваги його творів часто бачимо творчу особистість, військовика, інже- нера, архітектора, державного діяча, вченого. В одному з інтерв’ю письменник погодився, що провідною тональністю багатьох його творів є катастрофізм, передчуття лихих наслідків винаходу чи поширення біологічного або морального вірусу у глобальному масштабі. Цікаво, що порівняно з відомими у радянській літературі романами про вчених Л.Леонова «Російський ліс» та Д.Граніна «Іду на грозу», проза П.Загребельного містить незрівнянно біль- шу кількість такого роду свідчень ерудиції. Утопізмом і революційних, державотворчих та політичних проектів, і утопізмом в літературі (та мистецтві). Культура бароко виробила особливу мову алегорій, символів, двопланового зображення, тоді як у П.Загребельного другим планом, «вікном у позапро- стір» служить світ книги (у Г.Сковороди це була Біблія). Зовнішня композиція, тобто авторський поділ тексту на частини, у прозі П.Загребельного завжди відігравала особливу роль