Найпопулярніші та рідкісні імена волинян 200 років тому
Однак надалі інтерес до національного змісту наукової діяльності майже зникає з української літератури, лише пробиваючись глухи- ми натяками в аспекті інших проблем: фізиків і ліриків, морально-етичного забезпечення науки, імена для дівчинки 2023 екології, народності, стосовно агресивної технократії. ВИГОВСЬКИЙ – гетьман. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – письменник, батько нової української літератури. Національна специфіка художнього трактування наукового світу позна- чилась на зацікавленні, у цьому зв’язку, національною проблематикою. Свого роду соціальний варіант інтерпретації наукового світу дав Ю. ХХ ст. У цей час набуває сили суто радянський варіант трактування теми науки передовсім у форматі «виробничої» прози, mandirme.in де акцентовано практичні результати наукової діяльності і образ науки як виробництва. Художній досвід Д.Мордовця не пройшов повз увагу пізніших авторів, які творили образ М.Костомарова в літературі. Роздумуючи над питанням, як назвати дівчинку, народжену під цим знаком, www.hototos.at зверніть увагу на Анну, Аліну, vyatkavkadre.ru Дарину, Ілону, Лінду, Ізольду, Нонну, Ірму, Яну, Світлану, https://9xm.tv/ Юлію. Напевно, кохання Лідочки, як і раніше Олени Врублевської (А.Крагельської), не витримало випробування часом. 127 Зверніть увагу, шо пан доктор уживав потовчений діамант як домішку до свою благотворного скла (замість гел іоніту, який він знайшов або прийняв з рук природи пізніше) -так би мовити, науковим шляхом проб і помилок домішуючи усякі складники до свою хімічного варива. Навколо центральної тези Мічуріна і тієї доби про поліпшення життя, удосконалення природи витворено атмосферу пара- доксу та іронії
У свідомості персонажів роману А.Дністрового співіснують мить і вічність, історія і сучасність, приватне життя і соціальне тло, але хронологічної тяглості й просторової єдності не становлять. Головний герой роману А.Дністрового «Дрозофіла над томом Канта» ви- кладає філософію студентам-аграріям. «Професор Ратмиров». Усі персонажі цього роману мають прототипів, зо- крема головний герой – це не хто інший, як М.Костомаров у його київський і саратовський періоди. Цим він нагадує Антуана Роканте- на з роману Ж.-П.Сартра «Нудота», якби не віра в те, що любов його врятує. Нарешті увагу привертає, https://9xm.tv/ на перший погляд, дещо ку- медна і недоречна у владних колах постать професора літератури М.В.Гоголя (Твердохліба), якого головний герой роману «Час великої гри», генерал Гай- дук, спершу недооцінював (мовляв, «балаболка»). Щастям, що буквально «впало з неба», задля якого не треба було комбінувати, вигаду- вати, силувати життя, він легко знехтував. Гальванеску перетворює живих на мертвих, Трембовський робить мертвих живими, як-от в історії зі сторожем Іваном, якого хірург зібрав майже по шматочках. Знову, як і на початку ХХ ст. у романах А.Кримського чи В.Домонтовича, наука постає майже приватною справою самого науковця, але тепер у вкрай змаргіналізованому статусі без жодних гарантій на продуктивність наукового пошуку, безпеку наукових результатів, поза питомим, здавалося б, контекстом істини, без сподівання на істотну роль знань у поліпшенні соціуму й людини, наука як назвати дівчинку 2023 криза цілепокладання