Та чи варта ж вона його?
пророцтво про третю світову війну https://anhanguera.com.br/%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA-%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0/. Про Остроградських знаємо з роману, що ведуть вони свій рід від князів Острозьких. Вона дає нагоду переконатись у щи- рості намірів, проектів, суджень, парадоксів, що вражають нестандартністю, сказати б, довженківським масштабом мислення: «Карналь дотримувався пе- реконання, що сміятися людина повинна вчитися, так само як вона вчиться хо- дити, розмовляти, робити корисні речі. Але всі вони мають спільну, сказати б, рису: створені не для людей, а для машин. Не для зем- ної пам’яті й не для блаженства райського уникає багатства, почестей і на- магається пізнати власну сутність, людей, природу, світ. П.Загребельний у романі «Розгін» створив власну модель війни як способу самоусвідомлення. Соцреалістичний канон передбачав трактування героя як суспільного діяча, акцентував на всенародному пориві та масовому характері війни, героїзм стає ключовим її символом, насильство – органічною і зако- номірною комунікативною практикою, культивуються екзальтовані ситуації (жертовність, подвиг, пророцтво про третю світову війну аскетизм). З нашого погляду, героїзм як поро- дження смислу, що був другим, поряд зі свободою, важливим складником внутрішнього світу персонажа, треба мислити не тільки і не стільки відкрит- тям смислу, скільки його породженням, спасенною ілюзією у спробі обжити дім буття. ВМессінг про третю світову війнудовж двох повоєнних десятиліть укра- їнська проза, освоюючи досвід Другої світової війни, рухалась від колектив- них до особистісних вимірів, від мілітарної настанови до морально-етичної Вольф Мессінг про 3 світову війнублематики, до табуйованих нюансів означеної теми (військовополонені, героїзм цивільного населення), пророцтво про третю світову війну до порушення стійкого негативного обра- зу ворога, опозиції переможців і переможених, від офіціозної патетики до екзистенційно-трагедійних чи відверто розважальних моментів
Між: іншим, теплого ставлення до Москви у неї теж не було. Тимошенко до свого першого обрання народним депутатом України, писала і газета «Московский комсомолец», вона навела таку її характеристику словами неназваного російського бізнесмена: «Розмови Юлі відрізнялися тоді безмежним цинізмом. Іміджмейкер захоплювався її «даром перевтілення», «облесливим голосом, усмішкою, поглядом». Людина та її світогляд. Отже, Ю.Мушкетик перетворив виробничо-професійну інтригу в рома- ні про науковця на метафору людинознавства, самопізнання, пророцтво про третю світову війну спрямував її у річище психологізації. Вона щедро використовувала лайливу лексику і ні про кого із своїх знайомих не говорила з повагою. В історію Верховної Ради України можна сміливо записати Юлію Володимирівну Тимошенко як першого депутата, що потрапив у стіни парламенту завдяки силі своїх грошей. Без них сьогодні науку уявити неможливо, хоч перед самою наукою вони іноді стають нагі, як у час своїх народин. Жодних крикливих нарядів і дорогої біжутерії – потрібно стати скромною і привабливою, як сільська вчителька. Тимошенко. До того ж після Запорізького СІЗО, як влучно написали І